Захоплення, яке стало професією
Вишивання – один з найдавніших видів мистецтва з багатими традиціями, своїми секретами і прикметами.
10 листопада в світі відзначається Міжнародний день вишивальниць. Його започаткували зовсім недавно – в 2013 році. А дата обрана зовсім не випадково. Саме в цей день вшановують пам’ять святої Параскеви Іконійської, П'ятниці, християнської великомучениці III століття, яка вважається покровителькою праці вишивальниць. У старі часи на Параскеву майстрині хвалилися один перед одним вишитим за рік.
Вітаємо всіх, хто знайшов себе в цьому мистецтві бажаємо натхнення, творчих успіхів, звершень і перемог, рівних та легких хрестиків!
Сьогодні мова піде про відому в місті Лозова й Україні вишивальницю, яка навчила своєму мистецтву багатьох людей, чиї роботи не тільки неймовірно красиві, мають естетичний вигляд і професіонально виготовлені, мисткиню, яка володіє багатьма техніками вишивки, про викладача відділу декоративно-прикладного мистецтва Марію Миколаївну Кушнірчук.
Питання: Маріє Миколаївно, українська вишивка – етнічний бренд перевірений історією. Українська вишивка зачаровує і привертає до себе увагу в усьому світі. Це захопливе дозвілля і можливість створити унікальні речі в українському стилі. Як народилися Ви, як вишивальниця?
Марія Миколаївна: Любов до вишивки прищепила мені мама. Наш рід із західної України, а там вишивать усі. Починалося з маленьких серветочок, які мали подарункове призначення. В часи моєї молодості дуже важко було знайти літературу по вишивці. По великому «блату» домовлялися в кіосках «Союз пєчать», щоб мені залишали рідкісні на той час журнали із зразками вишивки. Я робила сама схеми, дивлячись на старі зразки вишивок на рушниках або на сорочках. Повторювати не завжди хотілося, тому щось додавала своє, або поєднувала фрагменти з різних вишивок. В мене ще досі залишаються зошити з намальованими схемами.
Питання: В народі говорять, що створюючи той чи інший дизайн, рукодільниця зосереджується на досягненні мети. Адже в процесі вишивання вона свідомо чи несвідомо думає про те, що важливо для неї, шукаєте способи швидкого вирішення питань і життєвих ситуацій. Вона немов «зашиває» своє бажання у вишивці. Це так?
Марія Миколаївна: Моє захоплення «почалося» в 90-ті роки у важкі часи, коли була затримка зарплатні, а у мене двоє маленьких дітей. Тож скрутне становище заставило взятися за улюблену справу – вишивку. В моду входили вишиванки і вишиті речі, в країні відбувалось відновлення українських народних традицій. Вишиті речі цінувалися як автентичний здобуток народу. Я почала вишивати вітальні листівки на різні свята і шити м'які іграшки. В ті самі 90-ті роки моя подруга (професійна швачка) запропонувала мені прикрашати одяг, який вона шила на замовлення – вишивкою. Замовникам дуже сподобалась. То мною було вишито багато вісільних, випускних суконь. І була потреба в людей на мої вироби! Я вважаю, що на той час уміння моїх рук врятувало мою родину. Виходить, що я зашивала у вишивці добробут для своїх близьких і тих людей для кого я вишивала. Тож, праву говорять в народі. При вишиванні дуже важливі наші емоції! Така вишивка може стати сильніше оберега, адже наші думки отримують матеріальну підтримку у вигляді хрестиків. Це як елемент давньої магії і дуже сильної віри.
Питання: Ваше захоплення перетворилося в професію. Розскажите?
Марія Миколаївна: Про мої роботи заговорили у нашому місті. Я стала відомою, мене запрошували на різноманітні заходи, класні часи. Мені запропонували вести гурток Вишивки і Макраме (на той час дуже популярне заняття) на базі клубу ім. Сергія Моторного. Зацікавлених виявилося досить багато. Я згадую цей час з дуже теплим почуттям. Учні були різного віку – від школярів до дорослих. Але з яким задоволенням і бажанням вони ходили на ці заняття! І це був колосальний для мене професійний досвід. Пізніше запропонували вести гурток в школі. І з того часу я працюю в Ліцеї№4, створила Також отримала професію викладача декоративно-прикладного мистецтва.
Питання: З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більше, ніж сотнею технік виконання вишивки! Таке різноманіття свідчить як про любов пращурів до краси та їх винахідливість, так і про незамінність вишитого одягу на всій території України. Якими техніками вишивки володієте Ви?
Марія Миколаївна: Я володію різними техніками вишивки: хрестик, художня та рахункова гладь, рішельє, прорізані сітки, проколювання, вишивання бісером, аплікація, вишивка по картону (ізонитка), ігольне мереживо.
Питання: Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Тут дівчата опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом. Я знаю, що Ви вишивали Плащаницю?
Марія Миколаївна: Плащаниця – це полотно великого розміру із зображенням Ісуса Христа, що лежить у гробі. У православному обряді, плащаниця Ісуса Христа виноситься і виставляється на середину храму під час богослужінь Страсної П'ятниці та Великої Суботи. В моїй практиці є вишивка золотом. На протязі двох років я гаптувала плащаницю для храму. Вона зберігається в місті Здолбунів, Рівненської обл.
Питання: Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання?
Марія Миколаївна: І так і ні. Вишивати – це прикрашати своє життя вишивкою – мистецтвом, що передавалося з покоління в покоління. І тут треба посидючість і особливий настрій душі, відчувати звьязок поколінь. Я отримую задоволення, коли вишиваю. А ще отримую задоволення, коли передаю свій досвід людям, всім, хто бажає навчитися неймовірному мистецтву вишивки.
Питання: Вас люблять наші студенти! Ви багато років виступаєте керівником дипломних робіт випускників, які обирають техніку виконання – вишивку.
Марія Миколаївна: З того часу, як у коледжі відкрився відділ Декоративно-прикладного мистецтва і мене запросили викладати, я із задоволенням працюю з талановитою молоддю, з моїми студентами, де можна реалізуватися самій і бачити результат своєї праці. Із студентами ми вишивали сорочки для хорового відділу (чоловічі та жіночі). Багато вишито різних рушників, серветок, скатертин, картин, пасхальных яєць, новорічних прикрас в різних техніках. Дуже приємно, що є учні, які пов'язали своє життя з вишиванням і їх у мене багато. Я досі підтримую зв' язок з випускниками, які діляться зі мною своїми досягненнями або звертаються за порадою.
Питання: На сьогодні вишиванка стала популярною не тільки в свята, а й у звичайні будні. Її краса пройшла крізь віки, але досі надихає не лише українців, а й світових дизайнерів. Вже не рідкість побачити елементи українського орнаменту на глянцевих сторінках відомих брендів. Певно, таки випромінює наша вишита сорочка якусь магічну чарівність.
Марія Миколаївна: Я у свій час опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, яка також перейняла вишивку від своєї матері, моєї прапрабабці. Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і Ви колись захочете.
Можливо, бо в моїй сім’ї також вишивала і бабуся і мама.… Дякую, Вам Маріє Миколаївно, за розмову. Зичу Вам здоров’я, натхнення і гарних студентів!
А сьогодні ми представляємо вашій увазі роботи Марії Миколаївни і її студентів.
Розмову записала Лариса Шапко
Перейти до Ґуґл-класу
Замовити довідку
Написати звернення
