Була весна — квітуча, напоєна запахами землі й нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу та всього людства. Що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.
26 квітня 1986 року — минуло 39 років з тієї трагічної ночі, коли о 1 годині 25 хвилин на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, відлуння якого ми відчуваємо й досі.
Тисячі людей стали ліквідаторами аварії: гасили пожежі, захищали енергоблоки, перевозили вантажі й людей, будували саркофаг, лікували, очищували території, фільмували звитяжну роботу ліквідаторів, забезпечували правопорядок тощо. Вони не знали, які будуть наслідки цього вибуху.
Ці всі люди «воювали» з невидимим ворогом — радіацією.
Аварія спричинила значне забруднення навколишньої території. Було евакуйовано Прип’ять, Чорнобиль та інші населені пункти. Ця аварія стала однією з найбільших техногенних катастроф у світі.
Ми повинні пам’ятати. Ми — українці — маємо вшановувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо.
Низько схиляємо голови перед ліквідаторами аварії. Щиро дякуємо за подвиг і самопожертву. Нехай вдячність людства супроводжує вас завжди.
Нехай у цей день, день національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в наших душах співчуттям і милосердям.
Перейти до Ґуґл-класу
Замовити довідку
Написати звернення
