27 січня світ вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — одну з найтрагічніших сторінок історії людства. Цей день нагадує про мільйони невинних людей, які стали жертвами нацистського терору, та про важливість збереження історичної пам’яті задля недопущення подібних злочинів у майбутньому.

Термін «Голокост» походить із давньогрецької мови та перекладається як «всеспалення». Ним позначають систематичне переслідування та геноцид єврейського народу, який здійснювали нацистська Німеччина та її союзники в період з 1933 по 1945 роки.

За офіційними даними, внаслідок Голокосту було знищено близько 6 мільйонів євреїв, серед яких – чоловіки, жінки, діти та люди похилого віку. Проте загальна кількість жертв нацистського режиму значно більша й охоплює представників інших народів і соціальних груп.

Масові вбивства здійснювалися в таборах смерті та на місцях розстрілів. Людей знищували в газових камерах за допомогою отруйних речовин, зокрема «циклону Б» та чадного газу. За одну добу в концтаборах могли загинути тисячі людей, яких після цього спалювали в крематоріях.

В Україні одними з найвідоміших місць масового знищення євреїв стали Бабин Яр у Києві та Дробицький Яр у Харкові – символи болю, втрати й незагойної історичної рани.

Вшанування пам’яті жертв Голокосту – це не лише данина минулому, а й відповідальність перед майбутнім. Пам’ятаючи трагедію, ми виховуємо в молодого покоління гуманізм, толерантність, повагу до людського життя та нетерпимість до будь-яких проявів ненависті й дискримінації.