У межах дистанційного навчання здобувачки освіти І курсу групи 111ВТЗ відділення «Перформативні мистецтва», ОПП «Видовищно-театралізовані заходи», представили навчальну сценічну композицію за мотивами п’єси Павла Ар’є «Кольори».

В основу постановки покладено сучасне режисерське прочитання драматургічного твору. Зберігаючи головну ідею п’єси – дослідження жіночої природи, її духовної тяглості та трансформації упродовж життя, авторська інтерпретація переносить події у реалії сьогодення, тема осмислюється крізь досвід сучасної України. Завдяки цьому історія набуває нового звучання, залишаючись вірною духу твору.

Головна героїня, яка вже двічі у своєму житті переживає вимушену еміграцію через війну, пригадує власний життєвий шлях. Спогади стають своєрідною подорожжю крізь час, де дитинство, юність, зрілість і старість існують одночасно. П’ять жіночих образів постають не лише окремими характерами, а й різними проявами однієї особистості, яка проходить складний шлях випробувань, втрат, любові, материнства, творчості та незламності.

Особливого символічного значення набуває старовинна мамина швейна машинка, яку героїня бере із собою у вимушену еміграцію. Вона стає символом пам’яті поколінь, праці, жіночої сили та здатності навіть у найважчі часи підтримувати інших, передаючи свої знання й допомагаючи українським жінкам розпочати нове життя далеко від Батьківщини.

Постановка створена у форматі відеокомпозиції. Кожен епізод був відзнятий окремо під час дистанційного навчання, після чого всі фрагменти були об’єднані у єдину сценічну історію. Такий формат став не лише творчим викликом, а й підтвердженням того, що справжнє мистецтво народжується завдяки наполегливості, командній роботі та щирому бажанню творити незалежно від відстані між учасниками.

Керівник курсу – заслужений діяч мистецтв України Лариса Шапко – авторка режисерської інтерпретації, у якій є власна драматургічна логіка, нові пропоновані обставини, наскрізна дія та сильний символічний образ швейної машинки, який поєднує покоління, пам’ять і незламність української жінки.

Дякуємо викладачу Сергію Савіну за творчу співпрацю, роботу з графікою, технічний супровід та монтаж!