Виховна година «Профілактика булінгу та жорстокого поводження серед молоді»

Булінг (від англійського bullying) – це тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або здобути авторитет серед однолітків.

28 січня соціальний педагог Замай В. М. провела виховну годину «Профілактика булінгу та жорстокого поводження серед молоді» з метою інформування учасників освітнього процесу про причини та наслідки булінгу, а також відповідальність за його вчинення.

Під час заходу обговорили, як потрібно діяти у разі, якщо ви стали жертвою або свідком булінгу, а також куди можна звернутися за допомогою в таких випадках.

Поширити: F P X G In

Читати

Крути – бій за майбутнє

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, а також прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

107 років тому історія боротьби за власну державність поповнилася героїчною сторінкою – боєм під Крутами.

Це історія про неймовірну відвагу та хоробрість зовсім юних, недостатньо підготовлених курсантів, студентів і гімназистів, які стали на захист Української держави та змогли зупинити ворога, що значно переважав їх за чисельністю та озброєнням.

Для України і тепер, і понад сто років тому загроза однакова.

Захисники держави у бою під Крутами виконували по суті те саме завдання, що й нині військові під Покровськом, Харковом, Херсоном... Ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які, так само як і сьогоднішні захисники України, є гідним прикладом для майбутніх поколінь.

Бібліотека коледжу пропонує вашій увазі візуалізацію подій під Крутами, представлену листівками, малюнками XX століття та сучасними ілюстраціями.

Крути – візуалізація

1918. Поштова листівка

1935. Микола Битинський

1936. Олександр Климко

1942. Леонід Перфецький

1937. Автор невідомий

1938. Михайло Михайлевич

2004. Іван Крислач

2013. Юрко Журавель

2011. Святослав Пащук

2016. Юрко Журавель

Олег Шупляк «Янголи Крут»

2016 р. Саша Комяхов

Поширити: F P X G In

Читати

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

В Україні 27 січня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У цей день 1945 року було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору Аушвіц. За даними Українського інституту національної пам’яті, протягом Другої світової війни нацистська Німеччина знищила третину всіх євреїв у світі, з них 1,5 мільйона проживали на території сучасної України.

Голокост був задуманий і спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку.

Нацистська ідеологія базувалася на расистських ідеях, метою яких було усунення євреїв та інших небажаних груп із німецького суспільства. Нацисти також вважали євреїв відповідальними за економічні лиха Німеччини під час Великої депресії наприкінці 1920-х — початку 1930-х років.

Нацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та представників інших народів. Часто розташовані в передмістях великих міст, ці табори були очевидним прикладом готовності нацистського режиму застосовувати насильство і терор. Ув’язнені перебували в нелюдських умовах, піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах — медичним експериментам.

Ув’язненим постійно робили татуювання з їхніми тюремними номерами, щоб спростити їх ідентифікацію після смерті від голоду, хвороб чи жорстокості в таборах. Бабин Яр став одним із місць масових убивств євреїв та місцевих жителів. Приводом для різанини стали два вибухи, унаслідок яких було зруйновано німецький штаб і центр міста.

Лише 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисячі київських євреїв. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000 до 100 000 людей.

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту по всьому світу проходить флешмоб #WeRemember. Люди фотографуються з цими словами та викладають світлини у соцмережі, щоб нагадати, що ані Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності, ані його жертви не забуті.

Поширити: F P X G In

Читати

Соборність — це єдність і злагода.

22 січня ми відзначаємо важливу дату в історії України — День Соборності. У цей день 1919 року на Софійській площі в Києві було проголошено Акт Злуки, що об’єднав УНР і ЗУНР в єдину державу.

Це символ нашого прагнення до єдності, незалежності та свободи. Нехай цей день нагадує нам, що разом ми сильніші, а наша згуртованість — це ключ до успішного майбутнього. Понад 100 років кожне покоління складало свою жертву заради цієї єдності!

Сьогодні — наш час!

Війна зробила своє — вона об’єднала нас, як в Україні, так і за її межами. Надвисока ціна, надвисока відповідальність!

Сьогодні той день, коли ми єднаємося в один ланцюг і згадуємо всіх, хто захищав і продовжує захищати наші цінності, традиції та землю.

Більше тисячі днів повномасштабної війни вкотре довели, на що здатні українці у боротьбі за свою соборність. Перемога — попереду!

Бібліотека коледжу пропонує підбірку цитат видатних українців: письменників, поетів, державних діячів, які народилися у різних куточках нашої держави, але об’єднані величезною любов’ю до нашої Батьківщини. Свого часу вони зробили вагомий внесок у відродження нашої Держави, збереження української мови, віри та наших славетних традицій.

Поширити: F P X G In

Читати

Виховна година на тему "Національна і громадянська ідентичність: коріння, що об'єднують"

20 січня 2025 року в коледжі керівники академічних груп провели виховну годину на тему "Національна і громадянська ідентичність: коріння, що об'єднують", метою якої було зміцнення почуття патріотизму, громадянської відповідальності та усвідомлення здобувачами освіти важливості національної ідентичності в сучасному світі.

Під час заходу здобувачі освіти занурилися в історичний контекст формування української нації, обговорили ключові події та постаті, які залишили вагомий слід у становленні державності. Особливу увагу було приділено ролі української мови, культури, традицій та символів у збереженні національної самобутності.

Поширити: F P X G In

Читати

Для інформування!

«Обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Харківської обласної ради запрошує всіх охочих на курси базової загальновійськової підготовки.

Лист додається:

Директору Лозівского фахового вищого коледжу мистецтв

Поширити: F P X G In

Читати

Конкурс-виставку «Слобожанські візерунки» перенесено!

Починаючи від 2025 року Всеукраїнський відкритий двотуровий конкурс-виставка «Слобожанські візерунки» буде проводитися у листопаді-грудні.

Умови участі незмінні:

• участь безкоштовна;
• вік учасників від 10 років.

Положення конкурсу-виставки буде оприлюднено цьогоріч у березні на сайті коледжа-організатора, а також на сторінках соціальних мереж.

Поширити: F P X G In

Читати

До 90-річчя з дня народження Василя Симоненка

Україно! Ти для мене диво!

8 січня цього року виповнилося б 90 років від дня народження Василя Симоненка – одного з найвідоміших українських письменників. Василь Симоненко запам’ятався як митець-лірик і публіцист, сатирик і гуморист, прозаїк і критик.

У кожної людини є свій життєвий шлях. В однієї він рівний, довгий, без перешкод, а в іншої – навпаки, тяжкий і звивистий.

Симоненкова дорога – важка, трагічна і коротка. Василь Симоненко прожив неповних 29 літ, і з них на літературну творчість припадає 10.

За життя поета вийшла друком лише одна збірка – «Тиша і грім», інші побачили світ тільки після його смерті.

Незважаючи на різні перепони і заборони на друк, слово поета поширювалося між людьми. Ніяка цензура не могла його зупинити.

Поезія Василя Симоненка самобутня, духовно невичерпна, пронизана любов’ю до Батьківщини. Вона йде від серця самого народу. Кому не байдужа доля українського народу, той не може залишитися байдужим до його творчості.

Я закоханий палко, без міри
У небачену вроду твою…
Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім’я,
Ненаглядна, горда, єдина.
Україно моя.

Так писав автор про Україну у своєму вірші.

Один із найвідоміших віршів Василя Симоненка – «Лебеді материнства» – автор присвятив своєму сину, але за змістом і духовним наповненням це заповіт поета всьому українському народові:

Можна все на світі вибирати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Василь Симоненко був людиною від Бога і народу. Він – поет, філософ і борець. Його називали Шевченком нової доби.

Його поезія – це не просто слова. Це заклик до дії, це правда, яка пробуджує і надихає.

Життя поета було коротким, але його слово — вічне.

Симоненко став одним із моральних орієнтирів для багатьох поколінь українців. Його творчість продовжує надихати та об’єднувати.

Згадаймо сьогодні його рядки, перечитаймо його вірші та відчуймо в них ту силу, яка здатна змінювати світ.

Поширити: F P X G In

Читати