До 90-річчя з дня народження Василя Симоненка

Україно! Ти для мене диво!

8 січня цього року виповнилося б 90 років від дня народження Василя Симоненка – одного з найвідоміших українських письменників. Василь Симоненко запам’ятався як митець-лірик і публіцист, сатирик і гуморист, прозаїк і критик.

У кожної людини є свій життєвий шлях. В однієї він рівний, довгий, без перешкод, а в іншої – навпаки, тяжкий і звивистий.

Симоненкова дорога – важка, трагічна і коротка. Василь Симоненко прожив неповних 29 літ, і з них на літературну творчість припадає 10.

За життя поета вийшла друком лише одна збірка – «Тиша і грім», інші побачили світ тільки після його смерті.

Незважаючи на різні перепони і заборони на друк, слово поета поширювалося між людьми. Ніяка цензура не могла його зупинити.

Поезія Василя Симоненка самобутня, духовно невичерпна, пронизана любов’ю до Батьківщини. Вона йде від серця самого народу. Кому не байдужа доля українського народу, той не може залишитися байдужим до його творчості.

Я закоханий палко, без міри
У небачену вроду твою…
Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім’я,
Ненаглядна, горда, єдина.
Україно моя.

Так писав автор про Україну у своєму вірші.

Один із найвідоміших віршів Василя Симоненка – «Лебеді материнства» – автор присвятив своєму сину, але за змістом і духовним наповненням це заповіт поета всьому українському народові:

Можна все на світі вибирати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Василь Симоненко був людиною від Бога і народу. Він – поет, філософ і борець. Його називали Шевченком нової доби.

Його поезія – це не просто слова. Це заклик до дії, це правда, яка пробуджує і надихає.

Життя поета було коротким, але його слово — вічне.

Симоненко став одним із моральних орієнтирів для багатьох поколінь українців. Його творчість продовжує надихати та об’єднувати.

Згадаймо сьогодні його рядки, перечитаймо його вірші та відчуймо в них ту силу, яка здатна змінювати світ.

Поширити: F P X G In