8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
У цей день Україна традиційно вшановує загиблих у Другій світовій війні (1939–1945 рр.) і висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої та найжорстокішої в історії людства війни.
Саме з нагоди Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотекою коледжу створено віртуальну книжкову виставку «Пам’ять єднає покоління».
У книжковій пам’яті – миттєвості війни. Доторкніться душею до рядків про війну — хай спалахне в ній полум’я Пам’яті, збентежить серце і нагадає, хто ми, чиї ми діти, чиї онуки; нагадає про дідів і прадідів, які грудьми стали проти шквалу війни, щоб відстояти землю — Батьківщину, на якій народились і виросли.
Пам’ятаємо подвиг. Продовжуємо боротьбу. Перемагаємо!
Зростає інтерес до розсекречених архівів та невідомих раніше документів часів Другої світової війни.
Популярним серед науковців і студентської молоді є дослідницький доробок Українського інституту національної пам’яті — книжки серії «Історія без цензури!» — «Війна і Міф. Невідома Друга Світова» (2019) та «Від Рейхстагу до Іводзіми…» (2017).
У виданнях представлено аналіз подій та маловідомих фактів Другої світової війни. Зокрема, йдеться про становище українських земель напередодні війни.
Детально розкрито тему перебігу бойових дій на українських теренах 1941–1945 років.
Проаналізовано окупаційну політику та режим Німеччини та її союзників щодо цивільного населення, політику фізичного знищення населення за національною ознакою чи соціальною приналежністю.
Розкрито тему участі українців у війні СРСР з Японією та інші гострі питання і теми.
У двотомнику «Україна в Другій світовій війні: погляд з XX століття» (2011) подається сучасне бачення мобілізаційних і режимних заходів радянського керівництва, стратегічних і фронтових операцій на території України, політики німецької окупаційної влади, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, боротьби партизанів та підпільників, суспільно-політичних та соціокультурних процесів воєнної доби, з’ясовуються також долі жертв нацистських переслідувань, демографічні втрати українського народу в роки війни.
Дослідження американського історика Тімоті Снайдера «Криваві землі» (2011) розкриває жахливі факти про масові вбивства у період із 1933 до 1945. «Снайдер зазначає, що глибоке знання історії України, Польщі, Білорусі, єврейського народів – кожної з цих історій окремо – не дає можливості зрозуміти причини масового знищення населення впродовж історично досить короткого періоду.
Вивчення кожної національної історії окремо не дає змоги побачити цілісне явище, і лише розгляд їх сукупно допомагає зрозуміти його причини», - зауважує Сергій Леп’явко, український історик, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, заслужений діяч науки і техніки України.
У книзі Макса Гейстінгса «І розверзлося пекло... Світ у війні 1939-1945» (2019) подаються унікальні документи – інтерв’ю, щоденники, листи, спогади й різноманітні особисті документи. Описи битв як на суходолі, так і на морі від Дюнкерка до Іодзіми, від Сталінграда до Гвадалканалу. Усі подробиці військових операцій та економіка країн-учасниць війни, логістика забезпечення армій, політичні портрети й замальовки у Французькому генеральному штабі, Білому домі чи Міністерстві у справах колоній. Це, за словами багатьох дослідників «справжній репортаж із пекла Другої світової війни».
У книзі «Друга світова війна: український вимір» (2012), автор, Фелікс Левітас, спираючись на новітню українську і світову історіографію, відповідає на найактуальніші питання Другої світової війни та розкриває роль і місце України в подіях 1939-1945 років. У книзі використані унікальні історичні фотоматеріали, які зберігаються у Центральному державному кіно-фото архіві України ім. Г. С. Пшеничного.
«Я дуже давно хотів написати цю книжку. За віком моє покоління належить до останнього сталінського десятиліття, коли пам’ять про минулу війну була досить свіжою… » - пише Фелікс Левітас.
Дослідженню теми «жінка і війна» присвячена збірка наукових праць «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства» (2015).
У виданні висвітлено маловивчені питання участі жінок у бойових діях та особливості перебування у військовому полоні, гендерні виміри жіночого досвіду радянського та національного підпілля, життя на окупованих територіях і примусової праці в Третьому рейху, розкрито гендерну специфіку Голокосту, порушено складні питання насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни, окреслено проблеми повоєнних репрезентацій жіночого досвіду війни.
Прагнучи вийти за рамки стереотипного бачення жінки у межах трикутника «зрадниця – жертва – героїня», вчені показують складну і суперечливу картину жіночого повсякдення у надзвичайних історичних обставинах.
У збірці «Долаючи тишу: жіночі історії війни» (2018), авторка-упорядник Марта Гавришко пропонує читачам 27 відвертих історій-сповідей жінок, які не просто бачили війну та брали активну участь у тогочасних подіях, а прожили її. Опікаючі спогади, емоції в історіях, які роками залишалися непочутими. Справжні долі дівчат, яких колись змінила війна. Репрезентовані історії можуть шокувати, дивувати, спричиняти почуття незгоди, однак ніяк не можуть залишити байдужими.