Україна пережила три великі голодомори: у 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роках. Це були трагедії, спричинені штучними діями тоталітарного режиму, що мали на меті зламати український народ, його волю та ідентичність. Наймасштабнішим із них був Голодомор 1932–1933 років – визнаний світом геноцидом українського народу. За різними оцінками, він забрав мільйони життів, залишивши глибокі рани в історії та пам’яті нації.
Голодомори не були природним лихом – це був свідомий злочин проти мирного населення. Людей позбавляли зерна, їжі, засобів існування; нищили українське село, культуру, духовність. Наслідки геноциду українці відчувають і сьогодні: демографічні втрати, спустошені громади, знищені родинні історії, травми, що передавалися поколіннями.
Щороку Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів. Цього року, 22 листопада 2025 року, по всій Україні буде приспущено державні прапори та оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання – вияв нашої поваги, скорботи та пам’яті про невинно убієнних.
Закликаємо всіх долучитися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». О 16:00 у кожній оселі нехай запалає вогник скорботи та надії – символ нашої незламності та віри у майбутнє. Нехай цей вогник стане свідченням нашої єдності, нашої спільної пам’яті та нашої готовності передати правду наступним поколінням.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Наша боротьба – триває.
Про Голодомор розповідає викладач історії Сергій Шаповленко.





