Культурний челендж – групова фотовиставка-онлайн «Осінній вернісаж»

28 листопада 2025 року у студентській групі 91ВТЗ111ВТЗ під час виховної години відбувся теплий і натхненний культурний челендж «Осінній вернісаж».

Осінь подарувала нам особливу атмосферу – тиху гармонію барв, легку задумливість і м’яку філософію переходу від одного стану природи до іншого. Це пора, коли навіть найменший листок нагадує нам про красу змін і силу оновлення.

Кожна студентка підготувала власні фотографії, зроблені під час осінніх прогулянок, де природа постала у всій своїй величній красі. Світлини наповнили захід теплом жовтогарячих дерев, прозорістю неба й особливою тишею осінніх стежок.

Під час онлайн-заходу «Культурний челендж – групова фотовиставка-онлайн «Осінній вернісаж»» учасники щиро ділилися своїми історіями та враженнями. Кожна фотографія стала маленьким відображенням внутрішнього стану, задумливого осіннього настрою та особистих переживань.

Всі разом відчули, що осінь – це час, коли серце прагне тепла, а душа відкривається для творчості. За мить перегляду світлин ми ніби побували у різних куточках природи та різних емоціях кожної з учасниць.

І цей челендж подарував нам не лише естетичне задоволення, а й особливе відчуття єдності, натхнення та спільного осіннього настрою.

Керівник навчальної групи Лариса Шапко прочитала авторський вірш «Осінні метаморфози».

Лариса Шапко

«Осінні метаморфози»

Як я люблю такі блаженні й зва́бні дні
Осіннього привабливого раю,
Коли художниця сама на полотні
Нерукотворну розкіш нам являє!

Найгеніальніша мисткиня – пані Осінь
Перетворила листя кленів на зірки,
В монетки – лист берізок жовтокосих,
Осики – на червоні ліхтарі.

А листя липи – розфарбовані сердечка...
Палітра змішана: медова о́хра і шафран.
Веде в осінній парк в’юнка стеже́чка.
Тінями грає сонце проміж хмар.

І горобини у намисті ніжні.
Багряне золото над силуетами дерев.
Наряди осені різноманітні й дивовижні,
Достойні Мавок лісових і королев.

Відтінки й візерунки неймовірні!
І жоден не повторюється знов.
Де пензлем, де незримим мастихіном
Майстриня створює цей неземний покров.

Світ змінюється, оживає і починає
Світитись кольорами з середини.
В душі незнаний спокій виникає,
Роздуми про кращії години.

Зриває вітер пожовтіле листя,
На землю сипле золоту красу.
Чаклує осінь порухом барвистим.
Довкіллям милуватись на часу.

Спішу насолодитися шедевром —
Буянням різнокольоро́вих барв.
У справах ро́блю я для осені перерву,
Осінній настрій від природи перейняв.

Зібрати щоб букет красивий з листя,
Проміж сторінок книжки засушивши.
Щоб, раптом, з жовтня подарунок променистий
Знайти у зимку, спогади впустивши.

Так, светрі теплому сидіти край вікна
Тримати чашку чаю з чебрецями.
Накрившись пледиком з яскравого сукна...
А дощ за шибками пісні свої співає.

Згадати чарівне осіннє диво...
Й рудоволо́сій, цій малярці, все простити:
Холодні вечори і дні дощливі,
Самотність, зраду й розпач відустити...

15.10.23.

Із задоволенням прослухали пісню (автор Mariia Dovgauk «Наш листопад»), яку подарувала староста групи Надія Любченко.

Поширити: F P X In