Методика дослідження соціальної адаптованості

Мета методики:

Визначити рівень соціальної адаптованості особистості, її здатність ефективно взаємодіяти з оточенням, приймати соціальні норми, встановлювати стосунки та успішно функціонувати у нових або змінних соціальних умовах.

У межах психологічного обстеження було проведено дослідження рівня соціальної адаптованості 24 студентів.

Результати розподілилися таким чином: 

• дуже низький рівень – 1 особа; 
• низький – 7 осіб; 
• середній – 12 осіб; 
• високий – 4 особи.

Отримані дані свідчать, що більшість студентів (12 осіб) характеризуються середнім рівнем соціальної адаптованості, що вказує на загалом достатню здатність до взаємодії, прийняття соціальних норм і функціонування в умовах навчального середовища. 

Частина респондентів (8 осіб) має низькі показники, що може проявлятися труднощами у встановленні контактів, підвищеною чутливістю до соціальних ситуацій та потребою в додатковій психологічній підтримці. 

Водночас 4 студенти продемонстрували високий рівень соціальної адаптованості, що характеризує їхню гнучкість, соціальну активність та здатність успішно взаємодіяти з оточенням.

Висновок:

Результати вказують на переважання середнього рівня адаптованості в студентській групі та наявність частини осіб, які потребують розвитку навичок комунікації, емоційної регуляції та соціальної впевненості.

Рекомендації:

Прагнути більше спілкуватися й брати участь у групових завданнях — це покращує адаптацію. Планувати свій час і поступово брати відповідальність за невеликі справи. Бути відкритими до нового досвіду та підтримувати доброзичливі стосунки з одногрупниками. Регулярна практика допоможе почуватися впевненіше у будь-якому середовищі.