Модна лозівчанка 20-го століття. Бережемо традиції

15 вересня об 11:00 у затишному дворі ЛОЗІВСЬКОГО ФАХОВОГО ВИЩОГО КОЛЕДЖУ МИСТЕЦТВ всемогутня мода повернула колесо часу. Вперше у нашому місті був презентований народний проект «Модна лозівчанка 20-го століття. Бережемо традиції».

Глядачі потрапили у минуле нашого міста: від початку двадцятого століття крізь шістьтидесяті до двотисячних. Час пришвидшився й присутні за одну годину прожили майже століття. Проект створений Коледжем мистецтв, ентузіастами, які згуртувалися навколо ідеї культуролога Галини ПЕРЕЦЬ. Цей захід – подарунок місту ЛОЗОВА та його містянам. До події  була створена музейна експозиція, зібрана з повагою та зацікавленістю лозівчанами, захопленими історією нашої Батьківщини.

Окремою частиною події став майстер - клас з петриківського розпису, де із натхненням малювали запрошені діти зі статусом ВПО.  Навчали петриківським візерункам колишні студенти коледжу, а зараз досвідчені художники-викладачі Юлія БІЛОУС та Анастасія МОВЧАН.

Почесні учасники події – жінки, що надали власні колекції одягу для арт-дефіле: Світлана Акіменко, Валентина Бодіна, Світлана Вовк, Оксана Гамора, Марина Даниленко, Галина Криворучко, Тетяна Лашина,  Світлана Курзіна, Олена Нижник,  Галина Портас, Валентина Попович, Тетяна Руденко.  Прекрасних, жіночних моделей було тридцять три! Серед  учасниць – студенти коледжу мистецтв та творчі лозівчанки. Грандіозна за своїми масштабами робота команди проекту: Марини Слободяник, Тетяни Гоч, Клавдії Положинської, Сергія Захарченко, Владислава Кривошлика, Ігоря Тетянініна, Ольги Нестерук, Наталії Гаврилової, Артема Рюми.

Організатори запрошували присутніх розповідати цікаві історії, пов'язані з представленим одягом. Арт-дефіле дало уявлення, якими були лозівчанки 25- 100 років тому. Показ «Модна лозівчанка 20-го століття. Бережемо традиції» від Галини ПЕРЕЦЬ, ретро-вернісаж від Марини КОЛЕСНІК, ретро-макіяж від Марії СЛОБОДЯНИК, ретро-зачіски від Наталії ДАВИДОВОЇ, достеменно відтворили

минулу епоху. Кожний з мандрівників у часі відчував щось дуже особисте – ностальгію, здивування, сум, тиху радість чи захват. Давайте вже сьогодні зберігати те, що буде цікавим для наших нащадків, зберігати свою культуру.

Поширити: F P X G In