КЗ «ЛФВКМ» ХОР
Поспішаємо вам повідомити, що Конкурс-виставка «Слобожанські візерунки» відтепер має власний вебсайт: https://vizerunky.lfvkm.com.ua/.
Новини, які стосуються Конкурсу-виставки, ми дублюватимемо. Ви зможете ознайомитися з актуальною інформацією і на сайті коледжа-організатора і на сайті Конкурсу-виставки.
З 1 листопада 2025 року розпочинається реєстрація конкурсних робіт на VII Всеукраїнський відкритий двотуровий дистанційний конкурс-виставку декоративно-прикладного мистецтва «Слобожанські візерунки». Приймання заявок триватиме з 1 до 30 листопада 2025 року включно.
Перший тур (відбірковий) – проводиться онлайн, шляхом перегляду творчих робіт членами журі, з 01 до 14 грудня 2025 року включно. Під час І туру буде визначено роботи, які проходять до фіналу конкурсу-виставки.
Другий тур (фінал) – перегляд та оцінювання конкурсних робіт переможців першого туру – з 15 до 21 грудня 2025 року.
Оголошення переможців відбудеться 21 грудня на сторінці сайту КЗ «ЛФВКМ» ХОР та на офіційному сайті Конкурсу-виставки «Слобожанські візерунки»
Детальна інформація у Положенні за посиланням: Положення VII Всеукраїнського відкритого двотурового дистанційного конкурсу-виставки декоративно-прикладного мистецтва «Слобожанські візерунки»
Конкурс організовано та проводиться на базі Комунального закладу «Лозівський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради за підтримки Департамент культури і туризму Харківської обласної (державної) військової адміністрації.
Свої запитання та пропозиції можна надсилати на електронну поштову скриньку slobozhanski.vizerunky@gmail.com
Наступна розповідь про випускницю 2025 року – Вікторію Єремченко. Я зателефонувала Вікторії сама, побачивши активність у соціальних мережах як молодої фахівчині, що працевлаштувалась керівником гуртка образотворчого мистецтва «Живопис» у КЗ «Лозівський Палац дитячої та юнацької творчості» ЛМР.
«Навчаю діток основ композиції, живопису, графіки, скульптури, – говорить Вікторія. Вивчаємо історичні витоки образотворчого мистецтва та декоративно-ужиткове мистецтво. Беремо участь у флешмобах, заходах нашого закладу та конкурсах.
Намагаюся відкривати перед учнями двері не лише у світ мистецтва та творчості, а й прищеплюю любов до природи та навколишнього середовища. Відтак, нещодавно, ми відвідали станцію юних натуралістів, узявши із собою смаколики для мешканців живого куточка.
Я працюю неповних два місяці, ми не так багато ще встигли з учнями, але маємо вже маленькі перемоги та відзнаки.
1. Я, як педагог отримала Подяку, з нагоди дня позашкілля. У КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» відбувся щорічний відкритий обласний фестиваль-рух педагогічних ідей «СВІТ ПОЗАШКІЛЛЯ». Ми надсилали на виставку свої роботи та отримали подяки.
Мої учні взяли участь у I Всеукраїнському конкурсі з декоративно-ужиткового мистецтва «Козацький оберіг» приуроченому до дня Козацтва та вибороли 2 та 3 місця. І я, як педагог, отримала подяку за підготовку переможців. Конкурс проводив Центр творчості дітей та юнацтва Оболонського району м. Києва.
Один з моїх учнів, мій племінник – Єремченко Артем взяв участь у II Всеукраїнському конкурсі дитячо-юнацької творчості до Всесвітнього дня фотографії «Захоплюючі миті життя» та зайняв перше місце. Конкурс проходив на освітній платформі Алаба.
Я навчаю не просто малювати, а вкладати душу у свої роботи й обов’язково мислити в процесі малювання. Наприклад, історія роботи до конкурсу «Захоплюючі миті життя».
«Я люблю тварин. Коли я приїжджаю на канікули в село до бабусі, то люблю спостерігати за ними, бо їх у неї дуже багато: по городу бігають зайчики та фазани, під стріхою мешкають горобці. А ще до неї кожного року повертаються ластівки і щороку відлітають у теплі краї вже великим сімейством. Цього літа я зустрів самотнього маленького їжачка. Спочатку я засмутився, бо подумав, що він загубив свою маму. Але, погодувавши їжачка, той побіг у своїх справах. Відтоді їжачок щодня приходить у гості за смачненьким. Так у мене з’явився новий друг, і я вкотре переконався – навколишню природу треба оберігати». Історія Артема Єремченка
«Артем теж, як і я, любить тварин, рятує, годує», - підсумовує Вікторія і продовжує: «Зараз ми також беремо участь у IV Всеукраїнському конкурсі дитячо-юнацької творчості до Всесвітнього дня тварин «Наші друзі» від освітньої платформи Алаба: я, як студентка ХНПУ імені Г.С. Сковороди, і я, як керівник гуртка(підготовка учасників) та мої кілька учнів. Результати будуть оголошені 20.11.2025 р.
Також я готую учня до участі в Обласному фестивалі-конкурсі образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Розквітне Україна». Тема: «Моя мрія – мої крила». Фестиваль проводить КЗ «Люботинський мистецький ліцей «Дивосвіт»» Харківської обласної ради під патронатом Харківської обласної ради у межах соціокультурного проєкту.
Разом з колегами на замовлення волонтерів розписую гільзи в патріотичному стилі, петриківським розписом, зображую мотанки.
Ці малюнки як символ продовження життя, як виклик смерті, заклик до миру, ці малюнки як генетичний код нації. Планую підготувати за власним ескізом мотанку. Взагалі-то, я не хочу, щоб моя творчість була пов’язана з війною».
Утворилася болісна пауза.
Вікторія змінює тему розмови. «Я рада, що була частиною великої творчої сім’ї КЗ «ЛФВКМ» ХОР.
Я отримала безліч знань і величезний досвід, не зважаючи на дистанційне навчання, перебої зі світлом та інші прикрощі воєнного стану. Але попри це, я та наша група загалом завжди намагалися виконувати все вчасно й не підводити своїх викладачів.
Я вдячна всім викладачам рідного коледжу, які були причетні до нашого зростання як художників, майбутніх педагогів за їхню працю в такий нестабільний і тривожний час.
Особлива вдячність:
Шапко Ларисі Іванівні – кураторці навчальної групи за розуміння, підтримку та чудові знання, за становлення нас, невпевнених студентів, як майбутніх організаторів культурно-дозвіллєвої діяльності;
Слободяник Марині Віталіївні – як викладачці та моїй дипломній керівниці, за підготовку, розуміння, поради та настанови;
Савіну Сергію Володимировичу – за змістовні теми, цікаві уроки, за занурення у світ комп’ютерного проєктування й основ web та мультимедіа, які я зараз використовую у своїй педагогічній роботі».
Я пригадую дипломний сценарій Вікторії. Мене вразив неординарний підхід до зовсім не нової теми природи: «Ілюстрація концепції "Чотири пори року – чотири етапи життя»". Ідея полягала в тому, щоб показати зв’язок між порами року та етапами людського життя:
Весна – це пробудження, народження.
Літо – уособлення дитинства та юності.
Осінь – зрілість, терпіння.
Зима – старість, спокій, підбиття підсумків життя.
У сценарії Вікторія поєднала театралізацію з виставкою власних робіт, присвячених кожному сезону: весняний пейзаж, літній пейзаж, осінній та зимовий пейзажі. Мінімалізм у декораціях – тільки мольберти та пейзажі, щоб нічого зайвого не відволікало від живої творчості, а навпаки своєю стриманістю і мінімалізмом підкреслювали головних героїв сюжету – людину і пори року.
Я відчула у спілкуванні небайдужість Вікторії до своєї творчої справи. Свою розповідь Вікторія почала зі слів: «Назву гуртка обирала не я, я прийшла працювати вже на гурток з назвою». І я розумію, що ця мініатюрна і тендітна дівчина не зрадить професії, яку обирала з любов’ю. Вона буде удосконалюватися, і, змінить не тільки назву гуртка, а і вноситиме свій особистий вклад у виховання юних обдарувань, у розвиток української культури.
Лариса Шапко
28 жовтня українці вшановують день остаточного вигнання нацистських окупантів з території України у 1944 році. Ця дата нагадує нам про величезну ціну, яку заплатив український народ за свободу своєї землі. Мільйони наших земляків загинули на фронтах Другої світової війни, у партизанських загонах, у концтаборах і під час окупації. Їхня мужність, жертовність і любов до Батьківщини назавжди залишаться в серцях поколінь.
Сьогодні ми схиляємо голови та вшановуємо пам’ять полеглих воїнів і мирних жителів, які віддали життя за майбутнє України. Але історія повторюється – нині Україна знову бореться проти агресора, тепер уже російського. Як і 81 рік тому, українці стоять на захисті своєї незалежності, свободи та права жити на рідній землі.
Сучасні герої – воїни Збройних сил України – продовжують справу своїх дідів і прадідів, боронячи країну від новітнього нацизму. Пам’ять про перемогу над нацистами додає нам сили в теперішній боротьбі. Вона нагадує, що зло завжди буде переможене, а правда – відстояна.
Ми пам’ятаємо минуле, шануємо загиблих і віримо у перемогу України сьогодні.
Слава Україні! Героям слава!
27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови – свято, яке нагадує нам про силу слова, красу рідної мови та її безмежне багатство. Українська мова – це наша історія, культура і дух, що живе в кожному слові, у піснях, у казках, у серцях людей. Вона єднає покоління, надихає на добро та допомагає нам відчувати себе частиною великої нації.
Мова – це не лише засіб спілкування, а й вияв любові до свого народу. Саме тому так важливо берегти її, підтримувати й передавати далі. Плекайте мову – і вона віддячить вам ніжністю, мелодійністю та силою, якої не має жодна інша.
Сьогодні – чудова нагода прочитати улюблені українські книги, написати кілька теплих слів рідною мовою, приєднатися до Всеукраїнського диктанту, пригадати її унікальність. Хай українське слово звучить гордо, щиро й натхненно – у кожному домі, у кожному серці.
25 жовтня у Юнацькій бібліотеці Управління культури Лозівської міської ради Харківської області відбувся майстер-клас, який провела викладачка живопису – Марина Слободяник. Цей захід було присвячено Всесвітньому дню гарбуза, який відмічають 26 жовтня. Свято гарбуза зародилося в Америці, де його відзначають восени під час збору врожаю. Саме гарбуз став символом достатку, тепла і сімейного затишку. Та й в Україні гарбуз здавна вважають особливою рослиною. Його шанували як символ родючості, добробуту та сімейного щастя. З гарбуза готують безліч страв – каші, пироги, запіканки, варення та інше.
Останніми роками в українських містах і селах дедалі частіше влаштовують «Свята гарбуза» – веселі осінні ярмарки, майстер-класи, конкурси на найбільший або найкрасивіший гарбуз. Такі події поєднують народні традиції та сучасні розваги.
Але ця яскрава ягода надихає не лише аграріїв та кулінарів, а й художників. Гарбуз часто з’являється на натюрмортах та у декоративних композиціях, як символ щедрої осені, гармонії кольорів і природної краси. Тож учасники заходу із захопленням створювали яскраві гарбузики, оздоблюючи їх контурами та візерунками – характерними засобами декоративного живопису.
24.10.25 у групі 91ВТЗ/111ВТЗ відбулась виховна година на честь подвигу та жертовності українського народу у боротьбі з окупантами.
«28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України», який відзначає остаточне вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України у 1944 році.
Керівниця навчальної групи, Л. І. Шапко, підготувала розповідь про ключові події Другої світової війни в Україні, роль українського народу у перемозі. Вшанували пам'ять загиблих героїв і героїнь, всіх українців і українок, чиє життя забрали Друга світова війна і російсько-українська війна за часи повномасштабного вторгнення агресора в Україну.
З позиції майбутніх режисерів обговорили жанри та задуми тематичних заходів, присвячених героїчному українському народу.
В рамках виховного проєкту: «Поезія, народжена війною» прослухали віршовані твори.
24 жовтня учасники освітнього процесу відвідали цікавий захід з нейрографіки. Нейрографіка – це метод арттерапії, який полягає у створенні малюнків з використанням специфічних ліній, фігур та кольорів.
Мета тренінгу:
Дякуємо Ментал/Хаб за співпрацю та теплу атмосферу.
Перейти до Ґуґл-класу
Перед використанням сервісів Ґуґл упевніться, що ви увійшли в обліковий запис коледжу (...@lfvkm.ukr.education)!
Замовити довідку
Студенти КЗ «ЛФВКМ» ХОР можуть замовити довідку про навчання
Написати звернення
Залиште повідомлення з пропозицією, скаргою, зауваженням, інформацією. Адміністрація коледжу гарантує анонімність та конфіденційність.
.png)
